потерпілий — 1 дієприкметник від: потерпіти потерпілий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
потерпілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпіти. 2) у знач. прикм. Який зазнав чогось тяжкого, неприємного, дістав фізичну або моральну травму. || у знач. ім. потерпі/лий, лого, ч.; потерпі/ла, лої, ж. Людина, що дістала фізичну травму, зазнала… … Український тлумачний словник
потерпіла — ої, ж. див. потерпілий 2) … Український тлумачний словник
самодопомога — и, ж. Надання допомоги самому собі. || Перша допомога, яку потерпілий надає собі … Український тлумачний словник
каліка — кы, ч. Пр. Інвалід, фізично потерпілий … Словник лемківскої говірки
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия